Як що можливо, подзвони… :: Версия для чтения

Як що можливо, подзвони…

Як що можливо, подзвони…

А в тім, навіщо? – Марна праця…

З`являєшся в мої ти сни….

Прийшла ти і пішла зненацька.

 

Пливуть рікою сині дні,

За вікнами буяє травень,

У серці ж, спогади сумні,

Про наші зустрічі яскраві…

 

Померли почуття давно,

Хай пухом стане, вже земля їм…

Буяє травень за вікном,

Та в серці, листопад кружляє…

 

Ті спогади в собі несу:

Очей блакить, рясне волосся…

Душею лине тихий сум,

За те, що  щастя не збулося.

 

І з моїх спогадів сумних,

Пішла остання вже надія

Як що можливо, подзвони…

А в тім, навіщо вже тобі я!       

                                             10.10.2015 р.

Крот Валентин
2016-03-05 13:21:19


Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru

Рейтинг@Mail.ru