Туманова Ковдра

Розвішав дядечко Туман

Просушувати Ковдру білу,

А Сонечка нема й нема,

Лише дрібненька Мжичка сіє.

Намокла Ковдра іще більш,

Стала важка, що й не підняти,
Нема куди сховать її,

А як же мокрою вкриватись?

Ой, Хмарко, Хмарко, відступись,
Нехай же Сонечко всміхнеться

Та зможе Ковдру просушить,
Буде вона м"яка і тепла.

Хмаринка чула й відпливла

І Промінці враз застрибали,

Це Сонечко дало тепла,

А Ковдра та чомусь розтала.

2017 р.

Неоніла
2019-01-26 13:35:49

---

Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru