Вересень так поспішав
Осені назустріч,
Що загубив поміж трав
Золоту обручку.
Жовтий килим простелив
Їй під ноги жовтень
І в долині запалив
Ватру калинову.
З листопадом вдвох вона
Завершить мандрівку
Та й піде відпочивать,
Покликавши зиму.
2017 р.
Неоніла
2018-12-19 12:22:40
Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru