Взяла я в руки гілку полину,
Розтерла тісно листя у долонях.
І гіркотою той полин "дихнув",
Вже й застелив сріблистим димом скроні.
Вітер гойда високі полини
Там, де колись рум"янились суниці,
Юності птах давно змахнув крильми,
Пора ж чудова та і досі сниться.
2016 р.
Неоніла
2018-10-21 11:20:24
Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru