Розбудила серденько весна,
Душу мою знову розтривожила,
Нині я весела, не сумна,
Казкою цією заворожена.
Скільки весен було у житті,
Усі різні та неперевершені.
Бо усі мої шляхи-путі
Мірялись замріяними веснами.
Де іще красу таку знайду,
Як весняна ця, зеленоруниста?
Хоч уже до осені іду,
Почуття квітують, наче в юності.
2016 р.
НЕОНІЛА ГУМЕНЮК
2017-03-03 15:09:00
Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru