Ніжністю зігріюся твоєю :: Версия для чтения

На лист осінній,ще подекуди зелений,

Впали сніжинки перші,мов метелики.

Чомусь так сумно на душі у мене,

Шкодую за теплом,що вже не вернеться.

Прийде зима з вітрами-вітровіями,

Із віхолами, сніжними заметами,

Та буду все ж про весну-красну мріяти,

Із килимом квітковим й соловейка трелями.

А серденько моє й пори зимової

Не впустить зла,байдужості та холоду.

Зігріюсь ніжністю і щирістю,любов"ю я,

Що випромінюють очі твої так молодо.

2014 р.

НЕОНІЛА ГУМЕНЮК
2016-10-07 10:59:44

Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru