А павутина бабиного літа
Вже поснувала трави і кущі,
Милує верес своїм ніжним цвітом,
Мережать землю-матінку дощі.
Пташина зграя піднялася в небо,
Гартує крила в дальній переліт.
Та серцю в осінь поспішать не треба,
Кохання там мелодія бринить.
2002 р.
НЕОНІЛА ГУМЕНЮК
2016-09-10 16:22:55
Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru