Зустрічай моє кохання, люба, восени.
Теплі дні стоять останні, і такі ясні.
Листя лагідно кружляють, навівають сум.
Світлий сум у серці сяє, не виходить з дум.
До депо пливуть трамваї - вересня човни.
День до ночі відлітає. Файно восени
нам удвох гуляти містом.Сяють ліхтарі
світлом кавовим.Намистом - зорі на горі.
До кохання як до ранку – навкруги пітьма.
Пригадай, як на світанку вітер обіймав
зчервонілу горобину, що була в журбі
як незаймана дівчина всі останні дні.
Я також нестримний вітер, вранці прилечу,
в вушко гарячим повітрям вмить прошепочу:
«Не журись, моя хороша, все минеться й знов
ти відчуєш в серці поштовх – то прийшла любов».
Зустрічай моє кохання, люба, восени!
Теплі дні стоять останні, і такі ясні.
Олесь Григ
2016-09-04 16:32:26
Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru