Вітер восени :: Версия для чтения

Вітер восени

Зустрічай моє кохання, люба, восени.

Теплі дні стоять останні, і такі ясні.

Листя лагідно кружляють, навівають сум.

Світлий сум у серці сяє, не виходить з дум.

До депо пливуть трамваї - вересня човни.

День до ночі відлітає. Файно восени

нам удвох гуляти містом.Сяють ліхтарі

світлом кавовим.Намистом - зорі на горі.

До кохання як до ранку – навкруги пітьма.

Пригадай, як на світанку вітер обіймав

зчервонілу горобину, що була в журбі

як незаймана дівчина всі останні дні.

Я також нестримний вітер, вранці прилечу,

в вушко гарячим повітрям вмить прошепочу:

«Не журись, моя хороша, все минеться й знов

ти відчуєш в серці поштовх – то прийшла любов».

 

Зустрічай моє кохання, люба, восени!

Теплі дні стоять останні, і такі ясні.

Олесь Григ
2016-09-04 16:32:26


Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru

Рейтинг@Mail.ru