Реквієм

Я повертаюсь знов в минуле,
Думками поринаю вдаль.
Про цю людину вже забули,
Але тебе я пам’ятаю, знай.

Дідусю, рідний і найкращий!
Ти був мені, як книга та.
І завжди ти мені пораду
Давав, як треба йти в життя.

З дитинства згадую я вчення
І мудре слово з уст твоїх
І щедру посмішку, натхнення -
Іти вперед, іти за всіх.

Та я ніколи не забуду
Ці щирі очі, дар наук.
«Онучку» слово згадувати буду
І все найкраще, дане з твоїх рук …

Виталий Босый
2016-08-19 12:33:37

---

Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru