Кавалеристи

Ехо вибухів, удари гармат
Лякають моїх отців.
Моє серце - мій каземат,
Криків орочий спів.

Не солдат я, та воїн.
Потопаю в зибучих пісках.
Не один я й ніякої зброї
Не вистачить щоб стерти нас в прах.

Ми не тіні - потоплені душі,
Розхристані діти зими,
Хрестоликі до правди байдужі,
Як і ми глухі до війни.

Приглуши корабельні снаряди,
І гвинтівку з набоями скинь.
Ми живемо тільки заради
Вже забутих розбитих святинь.
 

Виталий Босый
2016-08-19 12:13:30

---

Русское интернет-издательство
https://ruizdat.ru