Колізей

Ще один день роздумів про ніщо. Та все ж, ніщо це вже щось. На жаль моя лінія життя розділилася на три ниті після великої втрати. Спочатку я попросив братів будувати чортів Колізей і вони збунтувались проти мене. Потім я повірив у нього і цеглини ожили . Вони створювали дивовижні метаморфози, а я лиш споглядав це своїми безстидними очами які змушували мене мовчати про те, що говорити не можна серед людей. Я застиг на декілька секунд, а пройшло 4 роки. І я не жалів про це. Я наказав братам створити фундамент, і вони злякано дивилися на мене, я взяв молот в руки і вони втекли. Збудувавши свою схованку, сам переніс її подалі від людських загребущих рук. Затамувавши подих і зрозумівши, наскільки гармонійно смак сирого повітря поєднується з тишею, я провів ще 5 років в темряві. Цього було достатньо. Але не для мене. "Це не межа" говорив я обмазуючи цеглу у вапно. "Це ілюзія", казав я, будуючи все вищу й вищу стіну від оточуючого м'яса. Чим вище я йшов, тим дужче вітер пронизував мене наскрізь. Я не знав, що з цього буде, але піддаючись невідомим почуттям я плинув парадоксально вниз.

Дивні створіння застерігали мене, попереджували.Особи, запрограмовані на дружбу, вірність, жалість, брехню... вони змушували мене стати в їхні ряди і знищити ту енергію, яка виштовхнула мене з диявольського лона. Я глухий для вас, не намагайтесь зламати мій дух.

Зараз я повертаюсь до свого ремесла.

"Тут, де у всіх на очах величавого амфітеатру
Спорудження йде, були Нерона праці ...
Рим відродився знову; під твоїм заступництвом, Цезар,
Те, чим володів пан, тішить відтепер народ"

Ні!

Народ сліпий навіки! Він величає тих братів, що власність, хоч й духовну, привласнили собі, брехливим порятунком закриваючи серце й вічі від народу, який створили вони ж самі для того щоб таких як я спалити у труні.

Лиш тут я зрозумів всю асиметрію цієї ситуації і цього світу в цілому. Причому світу чужого, в якому мені доводиться виживати. мій Колізей в розрусі, а я занадто глибоко копав. Мій вбивця вже прямує дорогою до моєї домівки. В земному світі мене переслідують дивні тіні й силуети, а в моєму домі мене чекає неминуча смерть. Він зітре це з моєї душі, хоч і знатиме, що я повернусь щоб дізнатись істину. Він це знає. Але йому потрібно дати час для того щоб він з'єднав три нитки в єдиний шлях на який я встану після миттєвої реінкарнації.

 Виталий Босый

x

Иллюстрация к: Колізей